правда останется сама собой независимо от нашей отчаянной веры в то, что мы хотим видеть
Ой, що сьогодні? На хуй сьогодні, давай про взагалі. Та це тим паче по хуй

В мене щось зудить усередині. Та якісь нав(заколчючказверху)язливі думки про самогубство мізків змучили нестерптно. Може піти туди, або зробити так? Та чого ти, сука, волаєш з тими дурними питаннями, якщо все одно воно буде, як треба.

Потреби у коханні, як гівна на лопаті, приносе зима.

В мене брудні шкарпетки, болять внутрішні органи та хочеться горлопанити про ідіотизм власний, оточуючих. А потім розвернутися до масштабу планети. Чого ВИ, ПАДЛи такі, не можете вийти з того замузганного стану "як мене все задовбало". Повбивайте тих дятловидних довбо(йо)бів, що вже мають гніздо на голові та вічно мурштрують на "дуже потрібно напрягати та рвати сідниці".
Дивлюсь у дзеркало: а сіднички то непоганні.
Та не для того роблені.

Перезапустіть програму самознищення. Може хоч цікавіще стане.

Кохайтеся, бо ви того варті. А якщо не варті, то підіть та покохайте ближньому своему пару мегабайтів мізків. Потрібно ще гарно кінчити поки той не встиг закрити від ємоційного збудження рота, та почати відповідати.

@темы: дневник, заметки